- Науково-методична тема Оверко Любові Василівни "Активізація пізнавальної діяльності на уроках з англійської мови"
- Виступ на тему: "Творчий підхід до вивчення англійської мови у початкових класах"
- Выступление на педагогической конференции по теме"Критерии педагогического мастерства"
Науково-методична тема Оверко Любові Василівни „Активізація пізнавальної діяльності на уроках з англійської мови"
Розвиток сучасної освіти характеризується з одного боку, посиленням його фундаментальності, а з іншого - тенденцією до багатогранного розвитку творчої пізнавальної активності учнів.
Переорієнтація системи освіти із царини академічних досягнень на особистість учнів створила сприятливі умови для розробки та застосування нових педагогічних технологій, передовсім активних методів та інтерактивних технік навчання. Модернізація системи іншомовної освіти, що розпочалась, перетворила вказані тенденції на конкретні задачі сьогодення. У зв'язку з цим надзвичайно велике значення надається поновленню та поповненню фонду навчальних посібників та підручників, які б відповідали сучасним вимогам.
В навчально-методичному комплексі для початкової школи реалізовані наступні принципи навчання:
1. Принцип комунікативної направленості навчання.
2. Принцип комплексної реалізації практичної, освітньої, розвивальної та виховної цілей навчання.
3. Принцип взаємозв'язаного навчання 4-х видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
4. Принцип орієнтації на учня.
5. Принцип особистісної орієнтації:
6. Загально-дидактичні принципи послідовності, логічності, доступності у викладанні навчального матеріалу.
7. В НМК для І ступеню навчання англійської мови ставляться наступні задачі:
І. Продовжити роботу із:
- розвитку зацікавленості учнів до предмету „іноземна мова";
- формування внутрішніх мотивів для вивчення англійської мови та позитивного відношення до навчальної діяльності взагалі;
- створення лінгвістичної бази до подальшого вивчення іноземної
мови.
II. Розвивати з допомогою спеціальних вправ, текстів, ігор та ігрових ситуацій:
- творчу активність та самостійність;
психічні функції (пам'ять, увагу, уяву, емоції);
моральні якості (доброту і доброзичливість, чуйність і відповідальність)
Навчально-освітніми цілями є:
формування умінь та навичок самостійно розв'язувати комунікативні задачі англійської мови в усному мовленні, читанні, аудіюванні та письмі в межах те та сфер спілкування, визначених Програмою для 2,3, 4 класів; навчання між особистісного спілкування;
- розширення обсягу лінгвокраїнознавчих знань;
- залучення до світової культури та культур країн, мова яких вивчається.
Організація навчального процесу у вигляді гри (конкурс знавців англійської мови, брейн-ринг тощо) підвищить мотивацію до виконання запропонованих завдань і допоможе вчителеві уникнути аналітичного способу вивчення граматики. Основна мета таких уроків - звернути увагу дітей на граматичні явища, які трапляються в усному мовленні.
Урок підручника розглядається як шкільний урок. Проте, відповідно до наявних умов (як об'єктивних, так і суб'єктивних) учитель може самостійно дозувати навчальний матеріал, дотримуючись його викладання у підручнику, зосереджуючи увагу не на виконанні письмових вправ, а на активному використанні лексичних одиниць в іграх та усному мовлені.
Велика кількість завдань підручника може бути проведена у формі гри. Ігрова діяльність, як засіб формування та удосконалення знань, умінь і навичок у процесі навчання іноземної мови, має бути спрямована на формування та удосконалення не тільки аспектів мови, а й мовленнєвих механізмів (говоріння, аудіювання, читання та письма). Ігри. Що пропонуються, не є єдиними для проведення, а наведені як зразок, щоб не обмежувати творчої активності учителів.
Проте, учителям потрібно пам'ятати, що навчальна гра принесе дітям задоволення лише за умови володіння ними певним набором граматичних структур та лексичних одиниць, необхідних для участі в ній. З огляду на це, вчитель перш ніж запропонувати дітям погратись на уроці, повинен зняти всі можливі труднощі та добре підготувати лінгвістичний матеріал (наприклад, лексичні та граматичні засоби, за допомогою яких можливо запросити певну інформацію тощо).
Про навчальні можливості ігор відомо давно. Багато видатних педагогів справедливо наголошували на ефективності використання ігор у процесі навчання. І це зрозуміло, адже під час гри повною мірою, часом зовсім несподівано виявляються здібності людини, і особливо дитини.
Гра - це особливо організоване заняття, що вимагає напруження емоційних і розумових сил. Гра завжди передбачає прийняття рішень: як пожартувати, що сказати, як виграти ? Бажання вирішити ці питання загострюють розумову діяльність гравців. Для дітей гра насамперед є цікавим заняттям. Під час гри всі рівні. Вона по силах навіть слабким учням. Крім того, слабкий за мовною підготовкою учень, може стати першим у грі - винахідливість і кмітливість тут є більш важливими, ніж знання предмета. Почуття рівності, атмосфера захоплення й радості, відчуття посильних завдань - усе це дає можливість дітям переборювати сором'язливість, яка заважає вільно вживати в мовленні слова чужої мови, та благотворно впливає на результати навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з цим виникає відчуття задоволеності - „виявляється я вже можу говорити на рівні зі всіма".
Дитяча гра - поняття широке. Це й гра за ролями, коли дитина уявляє себе льотчиком, а стільці - надзвуковим літаком, а ми присутні на невеликій домашній виставі. Отже, слід розглядати гру як ситуативно-варіативну вправу, де створюється можливість для багаторазового зразка за умов, максимально наближених до реального мовленнєвого зразка за умов, максимально наближених до реального мовленнєвого спілкування з притаманними йому ознаками - емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовленнєвого впливу.
Місце ігор на уроці та час, що відводиться для гри, залежать від низки факторів: підготовки учнів, матеріалу, що вивчається, конкретних цілей і умов тощо. Так, скажімо, якщо гра використовується як тренувальна вправа під час первинного закріплення, то на неї можна відвести 20-25 хвилин уроку. У подальшому та сама гра може використовуватись на різних етапах уроку. Потрібно лише пам'ятати, що, незважаючи на всю привабливість та ефективність, слід дотримуватися міри, інакше вони втомлюють учнів та втрачають свіжість емоційного впливу.
Успіх використання ігор залежить, насамперед, від атмосфери необхідного мовного спілкування, яку вчитель створює в класі. Важливо, щоб учні звикли до подібного спілкування і разом з учителем стали учасниками єдиного процесу.
Гра МІ
„Побудуй будинок для короля ABC"
Обладнання: картки з літерами, магнітна дошка.
Мовленнєве завдання: школярі тренуються називати літери абетки.
Учитель: побудуймо будинок для короля ABC. Складемо його з літер, правильно їх називаючи.
PI This is the letter В.
Р2 This is the letter A.
Гра №2.
Учитель пропонує одному з учнів назвати будь-яку літеру англійського алфавіту. Учень, який сидить поруч, повинен швидко назвати наступну літеру в алфавітному порядку.
PI —> Р2; РЗ —* Р4; Р5 —► Р6
Гра №З
„Чи добре ти знає англійські літери ?"
Поділіть дошку на дві частини, а клас на дві команди. Учасники кожної команди по черзі підбігають до дошки й пишуть по одній літері. Виграє та команда, яка швидко й без помилок напише всі літери. ( Приголосні - оркестр, голосні — співачки).
Гра №4 „ABC"
Клас ділиться на дві команди. Члени кожної команди стають один за одним обличчям до дошки, яку поділено на дві частини. Перша команда одержує завдання записувати літери в алфавітному порядку від А до М, а друга - від N до Z Кожний пише по одній літері, а потім стає в кінець ланцюжка.
Гр. №5 „Гра з м ячем "
Р1 кидає м'яч, Р2 називає слово з повної теми ( School, Iojs, Familj,ets)
Не відкриттям для кожного вчителя являється ой факт, учні, як правило, відносяться до вивчення лексики, як до нудного і нецікавого заняття. Іноді це примушує вчителів використовувати нетрадиційні форми роботи, наприклад, використання ребусів.
При знайомстві з новою лексикою школярі питають нові слова, виділяють в них семантичні елементи, виділяють, які із слів слід зашифрувати в ребусах, заучувати в класі, на це використовується мінімум часу на уроці. Додому учням запропоновується завдання: скласти ребус з новою лексикою й повторити її усно і письмово. На наступному уроці проводиться словниковий диктант з новим лексичним матеріалом (чи спочатку тренувальний диктант, потім - контрольний ). В кінці роботи над темою вчитель може дати диктант- розповідь на знайомі лексичні одиниці, при цьому у диктанті використовуються і додаткові слова, отримані при діленні слів на семантичні елементи.
Я також використовую індивідуальний і диференційний підхід у навчанні: більш сильним учням дається випереджувальне завдання - скласти ребуси з новою лексикою, яка буде вивчатись у новій темі. Під час необхідності допомагаю учням визначити семантичні елементи.
Іноді використовую такі завдання з ребусами:
а) розшифруйте закодоване слово та складіть з ним речення;
б) відгадайте групу слів та складіть з ними розповідь;
в) серед поданих слів виберіть ті, які можна зашифрувати в ребусах;
г) визначте, за яким принципом можна скласти ребуси з поданими нижче словами.
Ознайомивши учнів з ребусами, учитель пояснює принципи їх складання. Ребусом прийнято називати зображення якого-небудь слова чи речення за допомогою комбінацій букв, цифр, малюнків, знаків тощо. Звичайно в ребусах зашифровується слова тільки в називному відмінку, але при складанні ребусів ми включаємо слова будь-якої частини мови.
Аналіз результатів роботи дає підставу для твердження, що використання ребусів дозволяє досягти гарних результатів: учні добре засвоюють лексичний матеріал, поповнюють свій словниковий запас, гарно запам'ятовують написання слів, завдяки зоровій опорі добре читають і вимовляють слова, вчаться працювати із словником.
Однією із різновидів активних форм роботи є урок-конкурс.
Урок-конкурс проводиться при завершенні роботи по темі. За 3-4 уроки до його проведення вчитель повідомляє учням про майбутнє змагання й знайомить їх з програмою ( розміщує її на стенді „Учись вчитись!") Повідомлення оголошує, що діти повинні бути зібраними під час занять, досконало виконувати домашні завдання. Діти з нетерпінням очікують оголошеного уроку. Вони готують свої сюрпризи (вчать вірші, пісні на англійській мові).
Під час уроку учні намагаються вжити у свої мові всі відомі їм слова, задавати цікаві питання, вірно сформулювати свої вислови. Урок закінчується невеличким концертом на англійській мові.
Зацікавленість у школярів викликають конкурси на кращого читача.
У процесі підготовки діти обов'язково готують ілюстрації. Подібні завдання складають приємну атмосферу й разом з цим являються формою контролю розуміння прочитаного. Читаючи уривки з прози, діти показують свої малюнки.
Існують ще такі форми активізації пізнавальної діяльності на уроках англійської мови як:
1) КВВ;
2) Конкурс знавців (за відведений час прочитати текст й переказати його);
3) Прес-конференція („журналісти", оцінюють повідомлення учнів. Найчастіше ця форма уроку проводиться у старших класах.) Повідомленням можуть бути :
а) переказ якоїсь новини;
б) реферат по заданій темі;
в) кількість спеціальних питань до повідомлення тощо;
4. ) Змагання на кращого мовця на англійській мові;
5. ) Творчий звіт з різних тем;
6) Конкурс на кращий твір по заданій темі.
Висновок: Технологія ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ „проживання ситуації"").
Зараз у дидактиці поступово відмовляються від терміну „гра" (асоціація з розвагами, акцент на зовнішній стороні), віддають перевагу терміну „імітація" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії).
Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначення, розвиткові творчих здібностей, сприяють емоційному сприйняттю змісту навчання тощо.
Структура гри включає :
- ігрову задумку,
- правила гри, ігрові дії,
- дидактичні завдання, обладнання, результати гри.
Найбільш поширені навчальні ігри:
- змагання (КВВ, турнір, вікторина тощо);
- імітації (суд, ток-шоу, драматизація, аукціон тощо)
Виступ на тему:
"Творчий підхід до вивчення англійської мови у початкових класах"
Вивчення англійської мови у початкових класах в нашій
школі знаходиться на першій стадії розвитку. Досвід у роботі з молодшими школярами при вивченні іноземної
мови я маю тільки теоретичний : з наукової літератури.
Викликаю англійську мову у малюків другий рік.
Починаємо вивчати англійську мову з другого класу (одна
година на тиждень ), в третьому класі
навантаження
збільшується (дві години на тиждень ).
Другий клас - це підготовчий період, де ми вивчаємо
:
1) Слова по темам -
" Шкільне приладдя "
" Свійські тварини " " Дикі тварини
" " Сім’я "
2) з граматики усно
засвоюємо граматичні структури, фрази.
3) з розвитку
навичок письма вивчаємо написання окремих букв, всього алфавіту.
На цьому етапі, виходячи із специфіки психології дітей
7- річного віку , я намагаюсь якомога більше використовувати ігрових елементів
на уроці: використання ляльки , наглядності, вивчення віршиків, пісень, ігор. Це допомагає
кращому засвоєнню слів, фраз.
Як раз у іграх , віршах і співах відбувається шліфування фонетичних навичок.
Урок йде в ігровій формі, де діти в звичайних обставинах уявляють себе
"англійцями" як раз стимулює вивчення англійської мови.
В 3 класі уроки стають більш академічними. Я поділила
урок на кілька етапів:
1) розвиток
діалогічного мовлення (вітання , розмова з черговим).
2) Вивчення
граматики ( використовується аналогія ,
паралель з українською мовою , або виділяється специфіка англійської мови).
3) Розвиток навичок
письма (якомога більше письмових
вправ на засвоєння лексики , структур із граматики).
4
Розвиток навичок читання (читання за вчителем, у
парах, хором, "ланцюжком". Іноді прослуховування магнітофону).
5
Вивчення нової лексики по
темам (вимова нових слів , вивчення їх, використання у іграх , інсценуваннях, піснях і віршах ). На уроках узагальнення теми, яку вивчали
краще, використовувати
інсценування . Тут як раз вчитель має можлівість з’єднати і показати все, що вчили учні. Закріпити і дати уяву , як вивчене можна використати у реальному житті.
Выступление на
педагогической конференции по теме«Критерии
педагогического мастерства»
Сам вопрос о
критериях педагогического мастерства можно рассматривать по-разному:
можно говорить о
педагогическом мастерстве молодого учителя или об мастерстве более опытного
учителя; о педагогическом мастерстве учителя начальных классов или о пед.
мастерстве учителя старших классов.
Так как я являюсь представителем учителей
начальной школы, хотелось бы поговорить о способах воспитания малышей.
Большинство родителей хочет вырастить детей,
которые будут способствовать изменению этого мира к лучшему. Но сегодня
довольно сложно сориентироваться, какие ценности прививать и каким способом это
делать наиболее эффективно. Сколько людей столько мнений о том, что хорошо и
что плохо. Многие родители пребывают в растерянности, не зная, как привить
детям те или иные ценности. Даже если себе вы не ответили на главные жизненные
вопросы, вы тем не менее обязаны вырастить воспитанного ребёнка.
Задача педагогов – помочь родителям в этом.
И формированием личности нужно заниматься сразу ж на начальном этапе обучения.
Основываясь на опыте многих педагогов,
хочется зачитать несколько способов, как вырастить хорошего ребенка.
Надеюсь, что эти рекомендации помогут многим
в работе.
Название советов.
1)
«Волшебное слово»
Научите ребёнка некоторыми «волшебным» словам –
таким, как, «спасибо», «пожалуйста», «извините».
2)
Политика честности
Всегда отвечайте на вопросы ребёнка честно
3)
Вознаграждайте других
Когда вам приходится сталкиваться с вежливыми и
доброжелательными людьми, отмечайте их доброту.
4)
«Победителем стал»
Каждую неделю выдавайте «награду самому
заботливому». Вручайте её тому, кто был особенно доброжелателям и вежлив.
5)
«Какой я?»
Называйте его эмоции. Это помогает ему осознать
себя и других: «Ты выглядишь разозленным» или «Эта маленькая девочка выглядит
такой одинокой.»
6)
Ставьте цели
Помогайте ребёнку действовать в направлении
определенной цели, например, копить деньги на конкретную игрушку или прочитать
определенное количество книг.
7)
Глаза в глаза
Приучайте ребёнка смотреть в глаза собеседнику,
показывая ему, как неприятно, если человек отвлекается во время беседы.
8)
Подсказывайте
Если кто-то здоровается с ребёнком или хвалит его,
а он не отвечает помогите найти вежливые слова: «Анна, подойти скажи Дмитрию
Андреевичу «Здравствуйте.»
9)
Хвалите за доброту
Замечайте каждый случай проявления ребёнком
доброжелательности: «Ты молодец, что помогла своей сестре.»
10) Ругайтесь честно
Избегайте унижения и оскорбительных замечаний.
Найдите способ прийти к компромиссу и прекратить спор.
11) Не лгите
Если ребёнок уличил вас во лжи, не пытайтесь врать
дальше. Признайте ошибку: «Да, у нас действительно осталось печенье, но я всё
равно не могу дать себе его до обеда.»
12) Сначала спрашивайте
Всегда спрашивайте разрешения, прежде чем взять,
попользоваться или выбросить что-либо, принадлежащее вашему ребёнку.
13) Обсуждайте ситуацию
Если какой-нибудь малыш начинает плакать на детской
площадке, обсудить это. Спросите вашего ребёнка: «Как ты думаешь, что он
чувствует сейчас? Как ты думаешь, что сделало его таким несчастным?»
14) Хороший пример
заразителен.
Чаще разговаривайте о людях из вашего окружения, делающих
добрые дела.
15) Положите на место
Если ваш ребёнок утащил чужую игрушку, объясните
ему, почему так нельзя делать, и добейтесь, чтобы он отнёс её обратно.
16) Борьба с грубостью
Придумайте какую-нибудь фразу, которую будете
произносить, если кто-то из членов семьи грубит. Если она сказана, нужно искать
более спокойный способ выразить свои чувства.
17) Обмен ролями
Давайте вашему ребёнку возможность почувствовать
себя на месте другого человека: предложите ему на 10-15 минут роль родителя, а
себе возьмите роль ребёнка.
18) Помогите сохранить
лицо
Если вы заметили, что ребёнок лжет, сдержите свой
гнев и напомните как важно говорить правду. Затем дайте ему еще один шанс. И
если скажет правду, не наказывайте его.
19) Причина и следствия
Когда возможно, давайте ребёнку почувствовать
естественные последствия его ошибок: «Если ты оставишь велосипед под дождём, он
заржавеет.»
20) Поощряйте
честность.
Давайте ребёнку понять, что поступать честно всегда
трудно. Поощряйте его, если он противостоит соблазну смахивать или обмануть.
21) Никогда не
нарушайте обещания.
Никогда не обещайте ребёнку поощрений или
наказаний, которые вы не сможете выполнить.
22) «Скамейка для
драчунов.»
Поставьте дома стулья в виде «скамейки для драчунов.» Если двое подрались, посадите
их на эту скамейку, где они должны оставаться до тех пор, пока каждый не сможет
объяснить в чем он был неправ.
23) Самостоятельность и
помощь.
Дайте понять, что вы не собираетесь делать за него
домашние задание, но с радостью поможете ему советом или проверите роботу,
когда она будет закончена.
Комментариев нет:
Отправить комментарий